kocmik (kocmik) wrote,
kocmik
kocmik

Азовське море під вітрилами






- Де ви?
- Ми вже майже підїхали до Мелітополя
- Так а вагон який, я вас зустріну
Це вперше нас водій заказної маршрутки зустрічає прямо з вагону





Дата 12-15 вересня 2015 рік
К-ть учасників - 6
Байдарки каркасні 2 шт: Татанік під командуванням Петра та Неріс під командуванням мене
Маршрут: Молочний лиман, Азовським море, Утлюцька затока

- Я вас відвезу у найкраще місце, я тут рибачу регулярно, зацікавив нас водій
Хто збирає байдарки, а хто отхоботок





швидко зібравши байдарки та набравши води у найближчому дитячому таборі сіли на позиції





І далі почалося щось неймовірно і всіх сенсах цього слова:
Вітер дме в правий борт настільки, що наша права "лижа" більш схожа на зенітну установку ніж на лижу,





хвилі накривають через борта час від часу смачно вмивають, - скучили певно за мною з серпня місяця, подумав я про себе
В деяких випадках, шторм може стати щасливим співпадінням. Звичайно ж потрібно залишитися в живих, аби це співпадіння оцінити. Щасливе співпадіння ж не має сенсу, якщо всі учасники дякуючи йому затонули. Вітер дає пройти близько 200 метрів плавно прибиваючи нас до берега. носом до берега, кормою в море відштовхуємося з Тарасом веслами від мулистого дна близько 100 метрів
- "Поднять паруса!"
- Нас знву виносить на берег
- Якби Петро нам розказав який кут необхідно відносно цього скаженого вітру парус ставити, було би легше.
Проходимо 200 метрів, прибиваємося до берега, кормою в море, веслами в дно на 100 метрів
- "Поднять паруса"
Так нас вистачило на 4 рази, а далі почалась така штука як водяні кущі, які і вийти в море не дають і до берега не пускають





А вода така освіжаюча!!!
Петро вже давно висадив команду та веде байду вздовж берега, певно й нам потрібно





Так ми провели майже весь сьогоднішній маршрут і ось вже майже перед фіналом, вже на горизонті бачучи команду колег/конкурентів я вирішив Еффектно підійти, вивели байдарку в море на 200 метрів, але не врахували один нюанс: поки сідаєш, її заливає хвилями, не встигла сісти моя команда, як байда почала йти на дно
- Покинути судно, швидко
Ледь дотягнули до стоянки, але ефектно



Вижить любой ценой, ось що нагадує мені наші заплави сьогодні. Як же Аня Гиленко умудрялася ще фотографувати під час цього всього..жесті???






Гріємося





Наступний день ми деградували, повністю. Підйом о 10.00





- На морі шторм тому навіть не виходимо сьогодні, ошарашив усіх Петроє.
Тому вирішили піти в село в пошуках пригод, заодно і хавки докупити





Типове південне село, чисто, пустинно, виноград всюди, один з найсмачніших що я пробував

Все що ми побачили за неділю







Вечір, дощ





І пішло як по маслу





Повний вперед!





- Вітрило треба давати ще перпендикулярніше від борту, зауважує Петя
- Ааа, ясно





ніс до носу йдемо, навіть обганяти можемо

Раптово лиман закінчився, можна паркуватися "як мудак"





А можна "як треба"
Фотографии в альбоме «море», автор Kocmik2 на Яндекс.Фотках




аби вийти з утлюкського лиману в море, треба зробити обнос 300 метрів через базар





І все би нічого, люди посміхаються, ми-теж, але на базарі теж паркуються "як мудак", тоиу я і Тарас пронесли нормально, а ось Петя та Антон умудрилися поцарапати своєю зенітною установкою жигу 2104, причому в трьох місцях і таке тут почалося:
хазяїн кричить, понабігало народу
-ану платіть негайно
-заплатимо, почекай, 300 грн?
-куди тікаєте, стояти
-зараз міліцію викличу
-викликай
-викличу
Зараз буде драка
В потасовці відкриваючи ворота на пляж я засунув палець в щілину між дверима та певно пламав

Закінчилося тимо що таки пофарбувати двоє дверей коштує по 1000 грн за кожні двері





саме та четвірка.
- А ось якби у нас була байдарка з номерами, то я би страховку виписав і вам би заплатила моя страхова компанія, до 50 000 грн, жартую я
- Все, щасливо пацани, попрощався хазяїн царапаної жиги
Вийшли в море
- Підняти паруса







Оригінально, поруч із цивільним пляжем море, доїдає корозією старе судно
- Петя йде вздовж берегу, а ми, чого це ми будемо в калюжі плавати, адже перед нами ціле море, ми підемо далі, там де глибока вода, добровільно наказово мовив я.
- Ок.
Екстриму повні груди, глибока вода, близько 6 метрів, пологі, але великі хвилі підіймають тебе як щепку і ти всім свої корпусом стараєшся придати рівновагу судну





інколи, дуже рідко котрась хвиля таки накриває аж через борт, але сьогодні це скоріше як виключення. І слава Богу





Рельєф Азовського моря тут досить дивний. На відстані 50 метрів від берега дно раптово підіймається, підіймається настільки, що навіть байдарка не йде.










А далі знову глибина в 2,5 метри. Тарас цього не знав то так і покупався





"не май - месяц"
Перейшли знову ж таки 300 метрів у Молочний лиман, підкрепились





"По конях, гаспада"





Сонце невпинно сідає, часу обмаль, а нам потрібно пристати до протилежного берегу сьогодні. По лиману снують серфінгісти, котрі відчувши увагу на собі "підійшли" до нас та почали понтуватись














А ми підкрепившись булкою та гарячим чаєм, дякую кафешці за безкоштовний чай "тронулись" в дорогу, в слід сонця котре ледь ледь не впало в море





Щось у Петі криво щогла стоїть. Потім ми вже дізнаємося що вони її поламали
Вітер настільки сильний, і Слава Аллаху попутний що ми летимо як вітер. Орієнтуємося на ліхтар, прикріплений до щогли Титаніка Петра. Навіть не хочеться ставати, - так би й плили всю ніч
Повечеряли та дізналися що поруч з нашою стоякою, за 50 метрів вже море





мій набір харчовий
- Я буду спати не в своїй палатці, а на березі моря, твердо вирішив я, взяв спальник, коремат та пішов
Таких як я виявилося ще двоє, Альона на Антон





Прокинувся я рано, не те щоби було холодно - було неймовірно шикарно спати, але поріз на нозі настільки болів що розбудив з самого ранку, та й з "поламаного" польця повязка злізла та вже не фіксує
- Самий травматичний похід, про себе подумав я
Спить і "мій морський табір" і лиманний, основний табір, а мені не спиться, одягнув кросівки та пішов гуляти





Виявлається серед ночі нас мало не переїхала вантажівка





ЛЕП





Море неймовірне










Ось ця злопакісна вантажівка







Доки ходив та слухав музику Sunchase - Kvadrat рівно годину, мої табори повставали. Поснідали, відремонтували щоглу та вийшли в Лиман.







3лиття










Хто дочитав, тому спасибі, вам на память череп котрий ми знайшли





А море настільки сподобалось, що в грудні ми повернемося до нього ще раз, але вже до Чорного, вже вчетверте за рік
Команда Титаніка: Петро, Женя та Вова
Команда Неріс: Я, Тарас, Альона
Tags: Азовське море
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments